Акція протесту проти жорстокого ставлення до тварин у Київському зоопарку та непрозорої діяльності цієї установи

У п’ятницю,, 30 квітня НА ХРЕЩАТИКУ о 15:00* біля Київської міської державної
адміністрації відбудеться акція протесту *проти жорстокого ставлення до тварин у Київському зоопарку та непрозорої діяльності цієї установи*. В пам’ять про слона Боя та інших загиблих в зоопарку тварин відбудеться перформанс із живим виконанням траурної музики.
*26 квітня близько 11:00 загинув слон Бой* — найбільший азіатський слон в Європі та гордість всіх киян. Проте Бой — *лише чергова жертва Київського зоопарку*. Захисники тварин переконані: відповідальні за ці смерті — некомпетентна адміністрація Київського зоопарку (доречі, директор зоопарку ще нещодавно обіймала посаду головного по вилову бездомних тварин) та Київська державна міська адміністрація, що покриває фінансові махінації та жорстоке ставлення до тварин в зоопарку.

Застройка парка Нивки или ножом по легким Киева

Сегодня

Прошло неполных два года, а обещания превратились в труху, откуда ни возьмись прямо в парке, правда, на входе, ведь заезжать и выезжать на автомобиле так проще буквально за несколько недель вырос деревянный домик, который обнесли большим зеленным забором, преградив свободный доступ в парк со стороны улицы Лагерной. Что же и кто же там строит попытались мы узнать у тех, кто работает над созданием «уютного гнездышка». На все вопросы журналистов работники пожимали плечами и только бубнили: «Знімати не можна». Строящийся объект не имеет никаких опознавательных знаков, как обычно бывает, когда к строительству имеет отношение легальная компания или горстрой. Напрашивается вывод, что это либо самозахват, либо незаконная продажа городской земли администрацией города.

Позволим ли мы, киевляне лишить нас последних легких, которые питают наш город кислородом? Ведь громкие заявления власти о массовой высадке деревьев, скверах и парках Киева лишь популизм, ведь маленький саженец только через лет 10 станет более-менее полноценным продуцентом кислорода. А парки и скверы… оглянитесь, что же мы увидим в парке Пушкина? Огромную стройку прямо в сердце парка, там будет жилищный комплекс, которому и канализацию и мусорку поставят, и парк останется лишь маленьким островком видным с балкона многоэтажки. Парки полны ресторанов, пабов, в которые на автомобилях приезжают развлечься местные «золотые парни и тети», устраивая потом ралли по аллеям и газонам.

Но что же с парком Нивки, чуть ли не единственным девственным парком столицы? Кто же строит там себе гнездышко? Ведь первая ласточка приведет за собой стаю, а это значит лишь одно, что парк очень скоро может превратится в частные владения Коли и Пети, богатых «покровителей» города, для которых ни дерево, ни заповедник, ни экология не имеют значения, если они не могут принести денег и способ прильнуть к корыту.

 

парк Нивки

 

А вот и домик

 

 

 

 

 

 

Изнасилованный Чернечий лес

Председатель Киевской областной общественной организации «Лесник», Сергей Васильков, много лет ведёт борьбу за сохранение заповедного леса. Именно он пригласил журналистов канала «Тонис» и газеты «Наша версия» полюбоваться новеньким забором вокруг большой территории заповедника, где идёт жестокая война с вековыми соснами. Место вырубки леса охраняет государственная служба. На вопросы они отвечать отказались. Так как не знали, что и зачем они охраняют. И главное, от кого… Да и о своих работодателях они тоже ничего не ведают…  Что ни говори, а молчание – золото!
Лесники вы мои, лесники… Вырубка заповедного леса началась с лёгкой руки местной власти во главе с Ольгой Сагач.

  Как красиво падают заснеженные сосны…  Как в кино…  Только, к сожалению, в данном случае не снимался боевик. Да и в главных ролях не Роберт де Ниро, и не Анжелина Джоли… Простой убийца-лесоруб и одетые в белоснежное бельё сосны…  Насилуя природу, люди теряют последние капли совести, превращаясь в ботов, живущих по правилам, созданных собою и для себя. И пункт первый в их сознании – власть. А второй – деньги. Как давно эти два наркотика отравили многих разумных людей, поработив их мозг и превратив их в зомби… Деньги и власть. Власть и деньги. Иного для них нет. Зачем им лес, птицы, звери, если всё это не приносит дохода?
   Абсолютно случайно я стала свидетелем убийства. Ещё не понимая, что её минуты сочтены, она радовалась жизни, замечательному солнечному дню, нежному снегу, присевшей отдохнуть на её ветку птичке, и даже людям, которых она не боялась. Она очищала для них воздух, сосновые почки, экстракты, эфирное масло, смола (живица) помогали при заболеваниях лёгких, давала приют разным птичкам и зверушкам… Только её больше нет. Её убили люди, которым деньги и власть важнее жизни на Земле.

  С места событий:
— Скажите, Вам деревьев не жалко?
— Работаем. Деньги зарабатываем! Скажут мать родную убить – убьём!
— А кто Вам деньги платит?
— Секреты не разглашаем!
— А как понимать этот забор на территории государства?
— А зачем мне его понимать? Зачем мне знать, зачем этот забор? Меня взяли люди, платят деньги, и я работаю.
— Вы, как специалист считаете, что эти деревья стоит рубить?
— Да, рубить. А как же иначе новые здания строить?
— Какие здания? Зачем строить здания в заповедном лесу?
— А какая разница? Ну и что, что это заповедник? В заповедниках тоже строятся…
Вон в Бобричах тоже заповедник, но батюшка Кучма построил себе дачу. А тут похлеще, чем батюшка Кучма….
— А кто похлеще Кучмы здесь?
— Мне не интересно…
— А куда пойдёт этот лес?
— Мне не интересно…
— Вас прислал начальник сюда работать?
— Нет. Я в отпуске сейчас.
— А налоги платить будете за подработку?
— Ничего платить не буду!
— А как же с Вами расплачиваются?
— Деньгами.
— Но это ж не официально получается… Если Вы официально работаете, с Вами официально расплачиваются, то Вы официально должны платить налоги.
— Нет. Такого не бывает…
— Ну как не бывает? Вы получили отпускные, и зарабатываете ещё.
— Да.
— Так почему Вы налоги не платите? А за эти налоги как раз новый бы лес посадили…
— Вот если бы у меня был миллион, я бы налоги платил…
— Так то ж миллион! Вот те, которые потом здесь особняки построят, у них – миллионы! И налогов они тоже не платят…
— Меня это не волнует!

   Вот так… Людей не волнует, кто и как даёт приказ на уничтожение планеты! Не волнует, как и где будут жить наши дети и внуки! Не волнует, что деньги и власть стали первым и единственным законом для «слуг народа»! Вернее, для его палачей…

А заборчик то глухой…

Снимали как могли

наемный работник  Михаил Петрович, который и рассказал нам о своей работе

 

Автор Балагула Светлана

Автор Фото Федоренко Дмитрий

 

Конференція «Екологія. Людина. Суспільство». Молодіжний журнал «Стіна» офіційний спонсор

З 19 по 23 травня 2010 року «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ») відбудеться науково-практична конференція «Екологія. Людина. Суспільство».

Мета конференції: середовища, заохотити її до науково-дослідницької діяльності по вирішенню цих проблем науковими, технічними, соціальними, юридичними та економічними шляхами.

Молодіжний журнал «Стіна» небайдужий до вирішення актуальних проблем сучасності, пов’язаних з екологією та технологіями, що сприяють розвитку людства

Акція «Зелена Україна»

Всеукраїнська громадська організація «Сила Країни» з метою покращення екологічної ситуації в Україні, та в місті Києві зокрема, планує провести Всеукраїнську акцію «Зелена Україна».

У рамках зазначеної акції активістами нашої Організації буде здійснена висадка дерев у парках, скверах, площах та вулицях українських міст.

У м. Києві проведення такої акції заплановано наприкінці квітня на початку травня ц.р.

ВГО «Сила Країни» звернулася до КО «Київзеленбуд» та Київського міського голови Л. Черновецького з проханням посприяти у проведення вищезазначеної акції.

Більше інформації ви можете дізнатися на сайті ВГО «Сила Країни»: http://syla.org.ua/novyny/6_provedennya_akcii_zelena_ukrajina.html

Калуш обьявили опасной экозоной

«Ситуация там катастрофическая. Катастрофическая!» — сказал он в ходе заседания совета по вопросам социально-экономического развития региона во вторник.

«И вся проблема заключается в том, что прошло два месяца со времени, когда там побывал бывший президент Виктор Ющенко и после принятия Верховной радой соответствующего постановления. Кроме говорильни и перекладывания бумаг со стопки на стопку никаких мероприятий там не делается. Никаких!» — подчеркнул глава обладминистрации.

По словам Вышиванюка, катастрофа состоит в том, что Домбровский карьер, в котором накопилось 35 миллионов кубометров рассолов с концентрацией 360-450 граммов соли на литр, несет экологическую угрозу не только территории области, «а может вылиться в угрозу мирового масштаба».

«Если это все попадет в реку, то окажется в устье Черного моря. И вся эта зона станет мертвой», — отметил глава обладминистрации.

Он рассказал, что еще неделю назад вблизи Домбровского карьера, который расширяется в направлении двух рек — Сивки и Лимницы — проходила дорога, а уже вчера на ее месте образовался оползень. «К реке осталось метров пятьдесят», — предупредил глава области.

Ссылаясь на прогнозы ученых, Михаил Вышиванюк сообщил, что защитные дамбы Домбровского карьера могут выдержать максимум 6 месяцев.

«Не имея денег, не имея соответствующей технической документации, я дал команду вчера строительной организации приступать немедленно к работе, ибо пока согласуем, утрясем, уже делать будет нечего — все будет в реке», — подчеркнул он.

Глава области также сообщил, что намерен пригласить премьер-министра Николая Азарова посетить лично Калуш, чтобы немедленно приступить к мероприятиям по ликвидации чрезвычайной экологической ситуации.

Интернет-диалог «Экология Планеты начинается с меня»

Продолжая серию молодежных Интернет-конференций, Информационно-творческое агентство «ЮН-ПРЕСС» Киевского Дворца детей и юношества приглашает Вас стать участниками молодежного Интернет-диалога, который будет проходить в рамках заочного тура VIII Международного фестиваля-конкурса детско-юношеской журналистики «Пресс-весна на склонах Днепра»

Интернет-диалог «Экология Планеты начинается с меня» состоится 7 апреля 2010 года в 16:00. В конференц-зале Киевского Дворца детей и юношества (ул. Ивана Мазепы, 13) соберутся неравнодушные к сегодняшнему и будущему Планеты, своей страны, города, района… Для участия в Интернет-диалоге приглашены юные активисты России, Белоруссии, Казахстана, Украины.  Мы приглашаем и  Вас к открытому разговору.

  ТЕМАТИЧЕСКИЕ БЛОКИ ИНТЕРНЕТ-ДИАЛОГА:

Земля – наш дом. Нам его беречь, нам жить в нём!

·         Культура здоровой окружающей среды

·         Воспитание экологическо-сознательной личности

Экология души и мыслей – первые шаги на пути к чистоте окружающей среды

·         Здорово жить здоровым

·         Настоящее и будущее здоровье человечества – в моих руках

Молодежь – за чистую Планету!

·         Объединение усилий молодежи ради будущего

·         Наш выбор – чистая планета.

Идейное кредо нашей встречи:

МЫ ДЕЙСТВУЕМ УЖЕ ЗДЕСЬ И СЕЙЧАС!

               Присоединиться к интернетдиалогу уже сегодня Вы можете на Форуме для творческих людей журнала «Стена»

http://stena.easyforum.ru/viewtopic.php?id=7851

Закарпаття — у екологічно-небезпечній пастці?

Але чомусь на ділі виходить все щось не так. То 4.000 тонн «преміксу» з важких металів невідомого походження на Закарпаття підкинуть, то ще якусь гидоту. Здається про шкідливе виробництво взагалі потрібно мовчати – не повинно його бути взагалі у курортній області. Хоча з якого боку подивитися…

В цій калюжі поблизу м. Берегова тільки вміст кадмію перевищує норму у 14.000 разів!

У 1999 році президент Леонід Кучма привітав українців з першим золотим зливком вагою один кілограм. Видобувати вітчизняне золото почали саме в Карпатах, біля закарпатського міста Берегово. Але з того часу пройшло достатньо часу, аби зрозуміти – українське золото обходиться вдвічі дорожче, ніж його швейцарський родич у банку.

Проблеми з поліметалічним рудником почалися вже давно. Нині ТОВ «Закарпатполіметали» практично банкрут, працівникам майже рік не виплачується заробітна плата, роботи пов’язані з видобутком золота призупинені. Звісно, для району така ситуація неприємна, всі показники одразу псуються. Але ж з іншого боку всі добре усвідомлювали, що видобуток золота — це не забавка. І в першу чергу страждає через цю діяльність людини, яка заглиблюється у надра, наша екологія, а за нею погіршується і здоровя мешканців навколишніх сіл. Раніше йшлося тільки про Мужієво, де хворіють люди на онкологічні та легеневі захворювання значно частіше, ніж деінде. А тепер на черзі — Берегово і Квасово…

Екологічні проблеми поблизу «золотого» рудника почалися вже давно…

 В кінці минулого року на одній з сесій обласної ради було погоджено клопотання ТОВ «Світ» — новоявленого інвестора — щодо отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення Берегівського та Квасівського золотополіметалічного родовища. Що це значить достеменно не знає ніхто. Зокрема як стверджують власне представники товариства — тільки вивчення надр і нічого більше. Але міські депутати Берегова вбачають тут щось інше, тому відмовилися погоджувати клопотання інвестора, не дивлячись на те, що про видобуток корисних копалин мова не велася. І взагалі рішення депутатів облради звалилося як сніг на голову. А як же місцеве самоврядування? Навіщо тоді потрібний міський депкорпус, якщо всі рішення можуть без їх згоди прийняти наверху?

Тому берегівські депутати проголосували за те, аби звернутися до суду з вимогою відмінити легітимність вже затвердженого в області документу. Ситуація досить парадоксальна.

За словами відомого хірурга та депутата Валерія Кустрьо, «якщо поблизу міста будуть видобувати такі важкі метали як мідь, свинець та цинк — це неодмінно негативно вплине на здоров’я людей. Важкі метали мають здатність накопичуватись у організмі, впливаючи на нормальну функцію нирок, печінки, інших органів, загострюють соматичні хвороби. Видобуток супроводжується потраплянням важких металів у ґрунт, повітря, воду. Однозначно, що дозволяти цього не можна, адже мова йде про здоров’я мешканців Берегівщини».

За інформацією головного спеціаліста державної екологічної інспекції Юрія Бандуровича проби питної води у колодязях міста Берегова вже зараз фіксують значне перевищення допустимих норм вмісту кадмію і свинцю. Важка ситуація досі навколо відвалів руди, що розташовані біля золоторудника. В потічку, що тече у бік села тільки вміст кадмію перевищує норму у 14.000 разів. Звісно виникає питання — якщо не впоралися вже з існуючими проблемами, то чи варто розпочинати щось нове?

 Як наголошували виступаючі, Закарпаття — це туристичний рекреаційний край, а ми ніби тільки і робимо все, аби створити тут небезпечну зону. І людей можна зрозуміти — у якісь обіцянки про нешкідливість вони вже не вірять. Адже так було і з «преміксовою» історією, яка до речі також не завершилася.

До того ж Берегівщина — це виноробний край, а на похилих гірських схилах навколо Берегова тільки нещодавно було посаджено декілька гектарів винограду фірмами «Айсберг» та «Котнар». Саме неподалік і планують проводити пошукові роботи.

«Екологічні проблеми у Берегівському районі вже наявні, — каже голова обласної організації «Партії зелених» Василь Блистів. — Відомо, аби золоторудник запрацював ефективно потрібно збільшити в чотири рази його потужності. Яким чином це відбудеться? До того ж пошукові робити заплановані досить масштабні, хоча нібито і не пов’язані з роботою золоторудника. Якщо пошукові роботи дадуть позитивний результат, то яким чином буде здійснюватися видобуток? За якою технологією? Нікому ці моменти невідомі…»

Отже, поки що найбільша проблема полягає у браку інформації не тільки для простих людей, а навіть для фахівців. Нині містом знову кружляють чутки про ціаніди і, відповідно, страшні наслідки…

«Ця проблема окреслила інформаційну кризу навколо екологічної ситуації в області, — вважає Василь Блистів. — Адже інформація, що потрапляє у пресу не завжди є достовірною, або ж не потрапляє туди взагалі. Особливо це стосується якогось нового виробництва, яке теоретично може наносити шкоду довкіллю».

У пояснювальній записці від ТОВ «Світ» йдеться про те, що на переробній фабриці з сучасними технологіями можливо створити економічно вигідне та безпечне в екологічному плані виробництво. Мова йде про максимальні потужності по переробці руди (1 млн. тонн руди і більше). Згідно розробленого плану розвитку Мужіївського рудника на 15 років передбачається вийти на потужність 350 тис. тонн руди у рік. Саме для цього і потрібно залучити до виробництва два нові родовища — Берегівське і Квасівське рудне поле.

Берегівське золотополіметалічне родовище займає площу 515,5 га. Вивчати його розпочали ще у 1949 році. У 1950-70-х проводилася оцінка свинцево-цинкових руд. Квасівське рудне поле знаходиться в 1 км від села Квасово, неподалік протікає ріка Боржава. Основні метали, які тут зустрічаються — це золото, срібло, цинк та свинець.

А серед останніх новин така – Берегівська районна рада більшістю голосів відмовила ТОВ «Світ» у здійсненні досліджень. А ось сільські депутати з Квасова та Великої Бакти виявилися не такими стійкими – проголосували і дали своє «добро» на розвідку корисних копалин. Але чи будуть вони справді «корисними» для мешканців цих сіл, що знаходяться неподалік рудника, де планують видобувати окрім золота ще й важкі метали?

І який вигляд буде мати туристичне Закарпаття через кілька років, якщо вже не один рік тут нищиться навколишнє середовище всіма відомими засобами…

 

Фоторепортаж по темі: http://h.ua/story/24549/

 Автор Алекс Брут, свободный журналист «ХайВей»

Економічні аспекти екологічної безпеки

У міру розвитку промислового виробництва, інтенсифікації сільського господарства та рибальства, росту міст, розширення штучного середовища негативний вплив людини на природне середовище призводить до порушення механізму функціонування екосистем.

Донедавна економічна наука не враховувала наслідків антропогенного впливу на стан навколишнього середовища і при визначенні економічної ефективності нових технологій, процесів, устаткування, виробництв дотримувались концепції одержання максимального прибутку при мінімальних витратах.

Зловживання економічним принципом природокористування спричинило хімічне, фізичне, радіоактивне забруднення довкілля, що надзвичайно негативно вплинуло на людей, на рослинність і тваринний світ.

Зростають загальні надходження в навколишнє середовище забруднюючих речовин і відходів, тільки на підприємствах України обсяг відходів, під якими зайнято близько 200 тис. га родючих земель, перевищує 10 млрд. т, збільшуючись щорічно приблизно на 1 млрд. т. В процеси суспільного виробництва щорічно залучається до 1,5 млрд. т природних сировинних ресурсів. Виснажуються невідновлювальні сировинні ресурси, збільшується техногенне навантаження і безконтрольна хімізація земель, посилюються ерозійні процеси, що призводить до прискореної деградації ґрунтів, зниження їх родючості.

Мінеральні, органічні та бактеріальні забруднювачі стічних вод, високий вміст поверхнево-активних речовин роблять практично непридатними для подальшого використання за призначенням водні об’єкти.

Деформована територіальна організація структури виробництва в Україні. Виникли промислові центри Донбас, Кривбас, Придніпров’я, в яких проживає 28% населення і виробляється 40% всієї промислової продукції країни при території, яка складає всього 18 % від загальної площі території України.

Такі викривлені процеси в господарській діяльності призвели до зосередження промислових об’єктів на обмеженій території і в результаті до надмірного забруднення довкілля: до такої забудови міст, коли промислові підприємства знаходяться в оточенні житлових забудов, в Києві, наприклад, це Міжнародний аеропорт «Київ», НПО «Більшовик», АТ «Арма», з–д ім. Лепсе та ін.; пріоритетний промисловий розвиток по відношенню до проблеми містобудування призвів до занедбаності водопроводу і каналізації, що негативно впливає на стан довкілля.

Величезної шкоди довкіллю завдають промислові аварії, особливо, якщо вони супроводжуються викидами пожежовибухонебезпечних та токсичних речовин. Гинуть тварини , рослинність, забруднюються вода і ґрунти, повітря. Забруднення довкілля може призвести до загибелі чи евакуації людей, спричинити чи загострити хронічні захворювання.

Одним з головних завдань екології є забезпечення екологічної безпеки.

Екологічна безпека – це такий стан системи «природа – техніка – людина», який забезпечує збалансовану взаємодію природних, технічних і соціальних систем, формування природно-культурного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним, естетичним і матеріальним потребам мешканців кожного регіону Землі при збереженні природно-ресурсного і екологічного потенціалу природних систем і здатності біосфери в цілому до саморегулювання. Важливою складовою екологічної безпеки є стан захищеності особи, суспільства і держави від загроз, які створюються стихійними лихами і техногенними катастрофами.

Екологічна безпека не може бути забезпечена лише природоохоронними заходами у відриві від соціальних, економічних, політичних і демографічних проблем. Всі вони настільки взаємопов’язані, що вирішення кожної з них може бути знайдено лише при їх сумісному розгляді.

Рівень небезпеки (безпеки) може бути досить різним. Навіть невелике відхилення якості навколишнього середовища від норми є загрозою для людини чи інших живих істот. У той же час в ряді районів Землі це відхилення досягло великих розмірів і оцінюється як «екологічне лихо» або «екологічна катастрофа». За деякими показниками небезпека загрожує всьому світу. Тому екологічна безпека розглядається як пріоритетний принцип розвитку всіх країн світу.

Екологічні проблеми по-різному проявляються на локальному, регіональному і планетарному рівнях. Останній потребує особливої уваги, так як розвиток кризи в масштабах всієї планети неминуче приведе до порушення системи життєзабезпечення людства, до порушення регуляційних механізмів біосфери.

Глобальна криза проявляється у наступних формах:

• забруднення природних середовищ (атмосфери, світового океану, ґрунту, підземних вод тощо) відходами виробництва (про це, зокрема, писав Олег Супруненко на «Хайвеї» в циклі статей про гарбологію: http://highway.com.ua/art.php?id=5708, http://highway.com.ua/art.php?id=5728, http://highway.com.ua/art_in.php?id=5785);

• нестача ресурсів;

• деградація ґрунтів і лісів, опустелювання, зменшення біологічного різноманіття.

Особливу небезпеку являють два процеси:

• підвищення вмісту вуглекислого газу в атмосфері, пов’язане із спалюванням органічного палива (про це я вже писав на «Хайвеї» тут — http://highway.com.ua/art.php?id=5165);

• руйнування озонового шару фреонами (стаття на цю тему розміщена за цією адресою: http://highway.com.ua/art.php?id=5364).

У багатьох випадках екологічні проблеми переплітаються із соціально-економічними. Такий комплексний характер мають енергетична, продовольча і демографічна проблеми, відсталість країн третього світу тощо.

Підрахунки необхідних щорічних затрат на подолання глобальних проблем свідчать, що першою по затратам є саме екологічна проблема (таблиця).

Таблиця

Необхідні щорічні затрати на подолання глобальних проблем, млрд. дол. США

Глобальна проблема

Необхідні затрати

Реальні затрати (1980-і–1990-і рр.)

Екологічна

425

150

Демографічна

13

3

Продовольча

260

80

Небезпечні хвороби

15

2

Подолання відставання

300

150

Енергетична і ресурсна

10

5

Коментар. Як видно з таблиці, з необхідних 1023 млрд. доларів США на подолання глобальних проблем людства, від вирішення яких залежить збереження життя на Землі, виділялося лише 390 млрд., а розв’язання цих болючих проблем фінансується лише на 38% і дотепер.

Сьогодні бурхливо розвивається екологізація різних дисциплін, під якої розуміють процес неухильного й послідовного впровадження систем технологічних, управлінських та інших рішень, що дозволяють підвищувати ефективність використання природних ресурсів й умов поряд з поліпшенням або хоча б збереженням якості природного середовища (або взагалі середовища життя) на локальному, регіональному й глобальному рівнях.

Аналіз нинішнього стану навколишнього природного середовища свідчить про необхідність зміни застарілої економічної концепції на більш прогресивну еколого-економічну, яка передбачає отримання максимальних результатів господарської діяльності при мінімальних втратах і мінімальних збитках для довкілля.

Збиток може визначатись як потенційний, можливий та відвернений.

Потенційний вважають таким, що існує, але не потребує допоміжних витрат на його ліквідацію.

Можливий збиток – це збиток, який може бути заподіяний господарству в результаті викидів чи скидів в навколишнє середовище.

Найбільш широке застосування останнім часом має поняття відверненого збитку, під яким розуміється різниця між можливим та фактичним збитками за визначений проміжок часу або між двома можливими збитками.

Перехід на еколого-економічний принцип природокористування зумовив формування нового напрямку в економічній науці – «Економіка природокористування», основним завданням якого є розробка методів визначення економічного збитку від забруднення довкілля, економічної ефективності природоохоронних заходів та використання природних ресурсів.

Прогнозування обсягу збитків від забруднення навколишнього середовища дає можливість одержати своєчасну інформацію для розробки економічної стратегії і тактики охорони довкілля.

Визначення обсягу вказаних збитків може бути досягнуто лише при врахуванні всіх факторів, від яких залежать розміри збитків.

В умовах ринкової економіки еколого-економічний підхід стає ефективним засобом вирішення проблем схорони навколишнього середовища.

Система адміністративних заходів, чисто символічних штрафів за порушення стану довкілля не призвела до покращення його стану.

Одним з найбільш ефективних економічних заходів, які роблять невигідними застосування ресурсозатратних виробництв, стала науково обґрунтована висока плата за використання і порушення основних компонентів екосистем – повітря, води, земель, рослинності і тваринного світу.

Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України 16 квітня 1993 р. видано наказ «Про затвердження базових нормативів плати за забруднення навколишнього природного середовища», які включають:

• базові нормативи плати за викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

• базові нормативи плати за викиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти;

• базові нормативи плати за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Плата за вказані види забруднення довкілля впроваджується з метою економічного стимулювання здійснення природоохоронних заходів, а також заходів зі зниження відхідності виробничих процесів, переробці та безпечному захороненню відходів, з метою упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданим забрудненням атмосфери, гідросфери та розміщенням відходів у навколишньому природному середовищі.

За понадлімітні викиди и скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів встановлюється підвищений розмір плати на підставі базового нормативу плати, коефіцієнта індексації, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні викиди и скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів.

Нехтування принципами екологічної безпеки завдає значної шкоди навколишньому середовищу. Нижче наводяться деякі збитки від екологічних катастроф.

Аварія на Чорнобильській АЕС супроводжувалася викидами радіоактивних речовин в атмосферу. В результаті аварії загинуло 32 чол., 299 чол. було госпіталізовано, з них 209 чол. одержали дози понад 100 бер.

Як наслідок радіоактивного забруднення зросла кількість ракових захворювань в країнах колишнього СРСР, а також в деяких інших країнах Європи.

Спочатку економічні збитки від аварії на ЧАЕС оцінювались в $8,64 млрд. США. 3 часом оцінка збитків змінювалась і в 1989 році збитки складали понад $10 млрд. США. Однак на думку фахівців, збитки від Чорнобильської аварії сягають близько $100 млрд. США.

Величезних збитків довкіллю було завдано в результаті аварії в 1979 році на АЕС «Три – майл Айленд» (США), сукупні збитки склали близько $130 млрд. США; при рантовому аварійному витоку в 1984 році метилизоціонату з підприємства компанії США по виробництву пестицидів в м. Бхопалі (Індія), коли загинуло 2800 чол. і 50 тис. чол. була необхідна медична допомога . Уряд Індії оцінив збитки від цієї аварії в розмірі $3 млрд. США.

При гасінні пожежі в 1986 р. на складі хімікатів в м. Базелі (Швейцарія), де зберігались пестициди та інсектициди, на р. Рейн було змито величезну кількість хімікатів, що призвело до забруднення її води на ділянці довжиною 250 км. Компенсація завданих збитків склала близько 100 млн. французьких франків.

Наведені приклади свідчать, що основні збитки від аварійного забруднення довкілля складають не стільки аварії, скільки їх наслідки.

Нехтування екологічними проблемами, недостатнє фінансування їх вирішення, неправильний вибір форми господарювання супроводжується катастрофічними наслідками для навколишнього середовища, значними економічними збитками.

Автор Ярослав ЗАГОРУЙ

Екологія та шкідливі звички гублять молодих матерів Донбасу

Через ці чинники є небезпека, що дитина помре, або відставатиме у розвитку. Також розвиватиметься ускладнення.

 Серйозною проблемою залишаються природжені відхилення у фізичному розвитку плоду. Важко піддається діагностиці й хвороба Дауна. Вона не спадкова. З’являється у процесі зачаття. Ці патології виявляються за допомогою ультразвукової діагностики. Причому лише цей метод обстеження дозволяє контролювати всі аномалії розвитку дитини.

 NGO.DONETSK.UA