Народ категорично проти приватизації лісів

Дослідження проводилося у рамках програми «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Ѓвропейської політики добросусідства та Росії» (ENPI-FLEG). Україна є одною із шести країн-учасниць ENPI-FLEG. Програма націлена на зменшення обсягів незаконних рубок та покращання управління в лісовому секторі, створення надійних (у т.ч. електронних) систем сертифікації легальної лісопродукції, покращання доступу населення та малого бізнесу до лісових ресурсів тощо. З огляду на заплановану найближчим часом жорстку заборону ввезення у країни ЃС незаконної  лісопродукції, Ѓвросоюз надав шість мільйонів доларів на фінансування цієї трирічної програми, довіривши її виконання таким авторитетним міжнародним організаціям як Світовий банк (WB), Міжнародний союз охорони природи (IUCN) та Всесвітній фонд охорони дикої природи (WWF).

Організатори опитування у Карпатах вивчали ставлення громадської думки до таких питань як загальна оцінка стану лісу у своїй місцевості; обсяг рубки лісу та роль лісозаготівлі в місцевій економіці; використання деревини у домашньому господарстві місцевого населення; незаконна заготівля лісу та продаж краденої деревини; ставлення до існуючої системи ведення лісового господарства.

Загалом існуючу систему ведення лісового господарства, лісозаготівель і реалізації деревини у адміністративному районі свого проживання учасники опитування оцінюють доволі негативно. Зокрема, більше третини респондентів дотримується тієї точку зору, що система має низку серйозних недоліків, які слід усунути. Приблизно така ж кількість учасників опитування вважає, що система в цілому погано працює і вимагає серйозної зміни. Серед трьох адміністративних районів, де проходило опитування, найбільш позитивно оцінюють існуючу систему господарювання у лісовому секторі мешканці Богородчанського району, а найгірше – жителі Сколівського району.

Для змін на краще у веденні лісового господарства, лісозаготівель і реалізації деревини більше половини респондентів пропонує посилити відповідальність за незаконні рубки. Натомість менше всього учасники опитування підтримують такий захід як приватизація лісів і передача їх приватним особам. Привертає особливу увагу переважання кількості прихильників посилення повноважень лісової охорони шляхом внесення відповідних змін до законодавства над тими, хто підтримує ідею створення окремої служби контролю над лісниками, позбавивши їх повноважень охорони лісу.

Очистити Мексиканську затоку від нафти допоможуть бактерії

Концерн ВР заснував на своєму сайті в Інтернеті спеціальний форум, на якому всі охочі, — від університетів і промислових фірм до приватних осіб — можуть викласти свої рецепти з порятунку Мексиканської затоки. На сьогоднішній день поступило вже більше 25 тис. пропозицій. Деякі з них концерн ВР має намір навіть запровадити в життя, оскільки його власні ідеї — установка сталевого ковпака над підводним нафтовим фонтаном або використання спеціального цементуючого бурового розчину для закупорювання аварійної свердловини — успіху не принесли.

Серед пропозицій є і такі екзотичні, як ідея заткнути свердловину на дні моря вибухом атомної бомби. При цьому зупинити виток нафти в морі — лише одна частина завдання. Адже щось треба робити з тією нафтою, що вже витекла, а це десятки тисяч тонн.

Найперспективнішою, і в той же час самої спірною, є ідея використання для біологічного розкладання нафти спеціальних штамів бактерій. Спочатку ці мікроорганізми сприймалися як якийсь курйоз — бактерії, що харчуються не білками, а стеарином свічки, парафіном, відзначають учені. Тобто рушійною силою самоочищення природи, її регенерації є бактерії. Одже, їх можна цілеспрямовано розводити і використовувати в потрібний час в потрібному місці. Декілька учених навіть висунули ідею доставляти в Мексиканську затоку відповідні бактерійні культури цистернами. Проте цю ідею все ж таки відкинули. По-перше — дуже дорого. А по-друге — незрозуміло, які саме бактерії оптимально підходять для вирішення завдання.

Разом з тим, багато експертів вважають, що оптимальний спосіб боротьби з нафтовою напастю — це не втручатися в природні процеси, що довели свою ефективність впродовж багатьох мільйонів років.

Нагадаємо, що Федеральна влада США пред’явить компанії BP перший рахунок у розмірі 69 мільйонів доларів за збитки, заподіяні аварією на керованій BP нафтовій платформі у Мексиканській затоці.

У поширеному 14 червня прес-релізі, British Petroleum оцінює збиток від аварії в 1,6 мільярда доларів США за даними на середину червня. У цю суму входить вартість герметизації свердловини, усунення наслідків розливу нафти, компенсації прибережним державам і виплати по позовах.

 

Калуш і його солі.

Після добування калійних руд Калуш отримав виробітки трьох шахт — «Калуш», «Голинь» і «Ново-Голинь». Це означає, що над виробленими територіями шахт відбувається просідання ґрунту, яке супроводжується підтопленням та затопленням поверхонь.

У західних країнах усі шахтні виробітки, в тому числі калійних руд, заповнюються твердою речовиною. А в колишньому Радянському Союзі в 1970-х роках було застосовано технологію затоплення їх розсолами. Проте в такий спосіб велетенську бочку з порохом не знешкодили. Нині вона зловісно дає про себе знати. Бо навіть над залитими рудниками просідає ґрунт і провалюється земна поверхня. На території шахтних полів уже утворилося 15 вирв у вигляді депресивних лійок і може бути ще більше.

«У зоні шахтних виробіток розміщено близько 100 промислових об’єктів та 1145 житлових будинків у межах міста Калуша та мікрорайону Хотінь, сіл Кропивник і Сівка-Калуська, в яких проживає загалом понад п’ять тисяч осіб», — б’ють на сполох у зверненні до президента, Кабінету міністрів, Ради національної безпеки та оборони, Міністерства охорони навколишнього природного середовища депутати Івано-Франківської обласної ради. З ними солідарні міські обранці Калуша. І вони не перебільшують. Бо провали вже з’являються на кількох вулицях Калуша та довколишніх сіл. Терміновому відселенню підлягають мешканці 13 індивідуальних будинків міста.

Дочірнє підприємство «Калійний завод», який входить до складу ВАТ «Оріана», припинив роботу ще 1996 року. Коли завод працював, то розсоли з хвостосховищ шахти «Ново-Голинь» відбирали й використовували для виробничих потреб. Замість соляного розчину у водойму скидали густі глиняні маси. Під дією сонця й вітру вони тверднули. Для проведення рекультивації хвостосховища було достатньо насипати шар грунту. Так і сталося. На сьогодні проведено лише гірничотехнічну рекультивацію хвостосховища №1. На біологічну забракнуло коштів.

А хвостосховище №2 стало однією з найсерйозніших небезпек Калуша. Внаслідок перевищення накопичення опадів над випаровуванням води воно переповнене розсолами. Лежачий калійний завод змушений щороку нарощувати дамбу. Але, незважаючи на це, гребінь дамби подекуди перевищує рівень соляних розчинів усього-на-всього на 35—40 см при допустимій проектній позначці — 1,5 м. І тому будь-коли можливі прориви дамби. За інформацією інституту ПДП «Спецгеологорозвідка», виявлено ряд потенційно небезпечних зон, у центрі дамби зафіксовано три канали фільтрації розсолів.

Для зменшення рівня соляних розчинів у хвостосховищі №2 розсіл закачується у виробітки рудника «Ново-Голинь». Але в ньому залишилося лише 600 тисяч кубометрів пустот. Далі розсоли дівати нікуди. Зруйнування дамби хвостосховища й витікання більше двох мільйонів кубометрів розсолів може призвести не тільки до пошкодження прилеглих промислових об’єктів, таких як, наприклад, залізнична станція ЗАТ «Лукор», підприємства «Вінісін», «Синтра» тощо, а й забруднення через притоку — річку Сівку — Дністра. А це — екологічна катастрофа міжнародного масштабу. По гіркий досвід далеко йти не треба: 1983 року стався прорив дамби хвостосховища одного з сірчаних рудників у Стебнику Львівської області. В річкову мережу витекло майже 5 млн. м3 розсолу сірки. Дністер був засолений аж до впадіння в лиман.

Не менша загроза таїться в Домбровському кар’єрі, де вперше у світовій практиці почали видобували калійні солі відкритим методом. У цьому був резон: поклади залягали на невеликих глибинах — 50—60 метрів, і ось вона — низька собівартість. Невидобуті запаси калійної породи в кар’єрі нині становлять 32 млн. м3. Однак завод не працює, солевидобуток зупинено. Залишений котлован, по суті, самозатоплюється. Уже нагромадилося 6 млн. м3 розсолів.

— Під час торішньої повені перемичку між північною та відпрацьованою південною частинами кар’єру змили атмосферні опади, і рівень води в них вирівнявся, — запевняє заступник міського голови Калуша з питань будівництва, архітектури та земельних відносин Василь Петрів, який займається питаннями охорони довкілля. — Водонасосна станція, що мала б відкачувати солоні води, не працює. На сьогодні ареал засолення водоносних горизонтів міста розширився до 930 гектарів, він рухається у бік міського водозабору питної води, створюючи особливо загрозливу ситуацію. Інтенсивний розвиток процесів соляного карсту призвів до того, що 50-метрова відстань між кар’єром і річкою Сівкою рік у рік звужується. Якщо ж станеться прорив річки в кар’єр, то це, з одного боку, перекреслить надію на відновлення видобутку калійної руди, а з іншого — соляна вода потече до Дністра. А ця річка дає воду не лише Україні…

Сигнали біди пролунали ще раніше. Результати аналізів проб води з криниць жителів вулиці Долинської міста Калуша, відібраних працівниками райсанепідемстанції ще 2004 року, свідчать, що вміст хлоридів у 4—6 разів, а сухого залишку — у 3,4—4,4 разу перевищує гранично допустимі концентрації. Через два роки по тому в дренажних каналах села Пійло Калуського району з’явилися солі. До криниць місцевих мешканців прибула вода, у 2,3 — 6,4 разу перенасичена хлоридами.

Тривогу вселяє й одна з відпрацьованих шахт рудника «Калуш» — Хотинське поле, яка залишається порожньою. Від неї до гірської річки Лімниці — декілька десятків метрів.

— Якщо Лімниця, для якої характерно змінювати русло, наблизиться до шахти, то ніхто не виключає прориву річки в шахтний виробіток. Результат передбачити неважко: частина міста залишиться без питної води, бо водна артерія буде засоленою, — не виключає найгіршого варіанту голов­ний державний санітарний лікар Калуського району Богдан Пеленичка.

Проект Інституту гірничо-хімічної промисловості, розроблений на замовлення міської ради, передбачає мокру консервацію Домбровського кар’єру. Мета — захист водоносних горизонтів від засолення. Ізоляція кар’єру полягає в обкопуванні його глибоким каналом, захисті стінок каналу плівкою, заповненні самої траншеї гіпсоглиняною сумішшю, так званою пульпою. Потрібно укріпити й русло річки Сівки неподалік каналу. Але цей проект надто дорогий — оцінюється в майже три мільярди гривень.

У Калуші було калійне виробництво союзного значення. Немає колишньої наддержави — СРСР. Але нюанс у тому, що й від ВАТ «Оріана», створеного у грудні 1995 року, з передачею йому калійного заводу, теж залишилася тільки вивіска. Наприкінці 2000 року на базі майнового комплексу товариства засноване ЗАТ «Лукор». Далі народжувалися інші господарські структури. Калійний завод до жодної з них не увійшов. Далеко не заводського масштабу екологічні проблеми опинилися «відрізаними» від новостворених виробництв. І лягли важким тягарем на плечі Калуша.

Зрозуміло, що місто з масштабною екологічною бідою само не впорається. Центральні органи влади в цьому переконувати не потрібно. Суть проблеми вони розуміють. Але якщо й намагаються послабити її, то непродуманими рішеннями, які конфліктують між собою. Ще 2002 року було розроблено програму розвитку виробництва калійних добрив в Україні на 2003—2007 роки, що ставила за мету вдихнути друге життя в калійний завод у Калуші й заодно провести комплекс природоохоронних робіт у зоні діяльності заводу. Але з передбачених програмою 55,2 млн. грн. було не додано 35,3 млн. Кабінет міністрів затверджував план заходів з ліквідації екологічних наслідків діяльності калійного заводу на 2003—2012 роки. Проте й цей документ не підкріплений фінансово. Бо з виділених 21,9 млн. грн. держбюджетних коштів на сьогодні надійшло трохи більше 12 млн. З екологічними бідами калушців у різний час знайомилися президент, прем’єр-міністри та міністри, голова Фонду держмайна. Після візитів на-гора видавалися рішення, котрі не виконувалися.

Торік Калуська міська рада пропонувала Верховній Раді виділити хоча б із резервного фонду держбюджету 20 млн. грн. на найважливіші природоохоронні заходи — відселення мешканців із зони просідання, захист водозаборів міста від засолення, ліквідацію руйнування дамби хвостосховища №2 та ліквідацію прориву річки Сівки в Домбровський кар’єр. Питання було розглянуте на засіданні комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, підготовлено проект відповідної постанови. Результат банальний: комітет із невідомих причин не вніс цей документ на розгляд сесії.

Інший випадок — наприкінці березня ц.р. на засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розглядалося питання екологічної безпеки в зоні діяльності калійного заводу в Калуші. Представників міської влади не вважали за потрібне запросити на нього. І, знову ж таки, міністерствам було дано доручення, які ні до чого не зобов’язують.

— Ми пропонуємо негайно вивести ДП «Калійний завод» із підпорядкування ВАТ «Оріана» і створити на його базі державне підприємство. Бо обов’язок державних органів — фінансувати підприємство дер­жавної форми власності, а не приватної, — окреслює програму-мінімум заступник міського голови Василь Петрів.

Тим часом екологічна ситуація в місті та приміській зоні стає напруженішою й потребує якнайшвидшого реагування.

 

Роман Якель, Дзеркало тижня № 29 (757) 8 — 14 серпня 2009 р.

Концерт-акция НЕ СТРЕЛЯЙ!

Допустимо ли легальное убийство  Белого медведя  сейчас, когда вся мировая популяция находится под стрессом Глобального Изменения Климата и прессом бесконтрольного браконьерства?

С каким чувством мы будем рассказывать своим детям и внукам об УМКЕ  и знать, что ничего не предприняли для сохранения этого уникальнейшего животного, символа  Арктики  и достояния всего Человечества?! .
ОПОМНИМСЯ И НЕ ДОПУСТИМ   ПОЗОРА,
 

                                СОХРАНИМ  УМКУ  ДЛЯ НАШИХ ДЕТЕЙ!                          

Концерт-акция проводится творческим объединением «ЧЕЛОВЕКИ», совместно с Международным Благотворительным Фондом «Центр Сотрудничества УНИВЕРСО» , при поддержке Совета по Морским Млекопитающим. 

Место проведения мероприятия: Киев, Хрещатик 44 б, АРТ-КЛУБ «44»

Время проведения: суббота, 12 июня 2010 год, с 17.30 до 20.00

Расписание: 

17.30 – уникальный  LIVE PERFOMANS   «Живой памятник» на ул. Хрещатик,44

17.45 — пресс-конференция «на Воздухе», с участием российских представителей   Совета по Морским Млекопитающим, президентом МБФ «Центр Сотрудничества УНИВЕРСО» Аглаи Козловской, артистами украинского шоу-бизнеса и организаторами концерта.

18.00 – начало концерта:

-Группа Качели-Повзрослели – проект Виталия Дорошенко,ex-вокалиста  группы «Качели-Качели» feat Жорик  Делиев «Маски-шоу»
Драйв, хулиганство и беспредельный рок-н-ролл одесситов уже давно не нуждаются в особом представлении…

18.15 – презентация короткометражного фильма «Айон», который повествует  о судьбе Белого медвежонка, которого нашли этой весной в Арктике. Его маму застрелили браконьеры…

18.25 – все желающие могут бесплатно получить футболки и значки с логотипами акции «НЕ СТРЕЛЯЙ!»

18.35 – специальные гости, new project «Маошин Джаз!» c презентацией песни «ПУСТОТА»             

              — вокал: Маргарита Малашкова
              — гитара: Антон Ан
              — бас-гитара: Vatalik Vatti

              — барабаны, перкуссия: Михаил Каной

19.20 – 20.00 —  рок-н-ролл и драйв от скандальных одесситов, групп «Качели-Повзрослели» и «Маошин Джаз!»

Акція протесту проти жорстокого ставлення до тварин у Київському зоопарку та непрозорої діяльності цієї установи

У п’ятницю,, 30 квітня НА ХРЕЩАТИКУ о 15:00* біля Київської міської державної
адміністрації відбудеться акція протесту *проти жорстокого ставлення до тварин у Київському зоопарку та непрозорої діяльності цієї установи*. В пам’ять про слона Боя та інших загиблих в зоопарку тварин відбудеться перформанс із живим виконанням траурної музики.
*26 квітня близько 11:00 загинув слон Бой* — найбільший азіатський слон в Європі та гордість всіх киян. Проте Бой — *лише чергова жертва Київського зоопарку*. Захисники тварин переконані: відповідальні за ці смерті — некомпетентна адміністрація Київського зоопарку (доречі, директор зоопарку ще нещодавно обіймала посаду головного по вилову бездомних тварин) та Київська державна міська адміністрація, що покриває фінансові махінації та жорстоке ставлення до тварин в зоопарку.

Застройка парка Нивки или ножом по легким Киева

Сегодня

Прошло неполных два года, а обещания превратились в труху, откуда ни возьмись прямо в парке, правда, на входе, ведь заезжать и выезжать на автомобиле так проще буквально за несколько недель вырос деревянный домик, который обнесли большим зеленным забором, преградив свободный доступ в парк со стороны улицы Лагерной. Что же и кто же там строит попытались мы узнать у тех, кто работает над созданием «уютного гнездышка». На все вопросы журналистов работники пожимали плечами и только бубнили: «Знімати не можна». Строящийся объект не имеет никаких опознавательных знаков, как обычно бывает, когда к строительству имеет отношение легальная компания или горстрой. Напрашивается вывод, что это либо самозахват, либо незаконная продажа городской земли администрацией города.

Позволим ли мы, киевляне лишить нас последних легких, которые питают наш город кислородом? Ведь громкие заявления власти о массовой высадке деревьев, скверах и парках Киева лишь популизм, ведь маленький саженец только через лет 10 станет более-менее полноценным продуцентом кислорода. А парки и скверы… оглянитесь, что же мы увидим в парке Пушкина? Огромную стройку прямо в сердце парка, там будет жилищный комплекс, которому и канализацию и мусорку поставят, и парк останется лишь маленьким островком видным с балкона многоэтажки. Парки полны ресторанов, пабов, в которые на автомобилях приезжают развлечься местные «золотые парни и тети», устраивая потом ралли по аллеям и газонам.

Но что же с парком Нивки, чуть ли не единственным девственным парком столицы? Кто же строит там себе гнездышко? Ведь первая ласточка приведет за собой стаю, а это значит лишь одно, что парк очень скоро может превратится в частные владения Коли и Пети, богатых «покровителей» города, для которых ни дерево, ни заповедник, ни экология не имеют значения, если они не могут принести денег и способ прильнуть к корыту.

 

парк Нивки

 

А вот и домик

 

 

 

 

 

 

Изнасилованный Чернечий лес

Председатель Киевской областной общественной организации «Лесник», Сергей Васильков, много лет ведёт борьбу за сохранение заповедного леса. Именно он пригласил журналистов канала «Тонис» и газеты «Наша версия» полюбоваться новеньким забором вокруг большой территории заповедника, где идёт жестокая война с вековыми соснами. Место вырубки леса охраняет государственная служба. На вопросы они отвечать отказались. Так как не знали, что и зачем они охраняют. И главное, от кого… Да и о своих работодателях они тоже ничего не ведают…  Что ни говори, а молчание – золото!
Лесники вы мои, лесники… Вырубка заповедного леса началась с лёгкой руки местной власти во главе с Ольгой Сагач.

  Как красиво падают заснеженные сосны…  Как в кино…  Только, к сожалению, в данном случае не снимался боевик. Да и в главных ролях не Роберт де Ниро, и не Анжелина Джоли… Простой убийца-лесоруб и одетые в белоснежное бельё сосны…  Насилуя природу, люди теряют последние капли совести, превращаясь в ботов, живущих по правилам, созданных собою и для себя. И пункт первый в их сознании – власть. А второй – деньги. Как давно эти два наркотика отравили многих разумных людей, поработив их мозг и превратив их в зомби… Деньги и власть. Власть и деньги. Иного для них нет. Зачем им лес, птицы, звери, если всё это не приносит дохода?
   Абсолютно случайно я стала свидетелем убийства. Ещё не понимая, что её минуты сочтены, она радовалась жизни, замечательному солнечному дню, нежному снегу, присевшей отдохнуть на её ветку птичке, и даже людям, которых она не боялась. Она очищала для них воздух, сосновые почки, экстракты, эфирное масло, смола (живица) помогали при заболеваниях лёгких, давала приют разным птичкам и зверушкам… Только её больше нет. Её убили люди, которым деньги и власть важнее жизни на Земле.

  С места событий:
— Скажите, Вам деревьев не жалко?
— Работаем. Деньги зарабатываем! Скажут мать родную убить – убьём!
— А кто Вам деньги платит?
— Секреты не разглашаем!
— А как понимать этот забор на территории государства?
— А зачем мне его понимать? Зачем мне знать, зачем этот забор? Меня взяли люди, платят деньги, и я работаю.
— Вы, как специалист считаете, что эти деревья стоит рубить?
— Да, рубить. А как же иначе новые здания строить?
— Какие здания? Зачем строить здания в заповедном лесу?
— А какая разница? Ну и что, что это заповедник? В заповедниках тоже строятся…
Вон в Бобричах тоже заповедник, но батюшка Кучма построил себе дачу. А тут похлеще, чем батюшка Кучма….
— А кто похлеще Кучмы здесь?
— Мне не интересно…
— А куда пойдёт этот лес?
— Мне не интересно…
— Вас прислал начальник сюда работать?
— Нет. Я в отпуске сейчас.
— А налоги платить будете за подработку?
— Ничего платить не буду!
— А как же с Вами расплачиваются?
— Деньгами.
— Но это ж не официально получается… Если Вы официально работаете, с Вами официально расплачиваются, то Вы официально должны платить налоги.
— Нет. Такого не бывает…
— Ну как не бывает? Вы получили отпускные, и зарабатываете ещё.
— Да.
— Так почему Вы налоги не платите? А за эти налоги как раз новый бы лес посадили…
— Вот если бы у меня был миллион, я бы налоги платил…
— Так то ж миллион! Вот те, которые потом здесь особняки построят, у них – миллионы! И налогов они тоже не платят…
— Меня это не волнует!

   Вот так… Людей не волнует, кто и как даёт приказ на уничтожение планеты! Не волнует, как и где будут жить наши дети и внуки! Не волнует, что деньги и власть стали первым и единственным законом для «слуг народа»! Вернее, для его палачей…

А заборчик то глухой…

Снимали как могли

наемный работник  Михаил Петрович, который и рассказал нам о своей работе

 

Автор Балагула Светлана

Автор Фото Федоренко Дмитрий

 

Конференція «Екологія. Людина. Суспільство». Молодіжний журнал «Стіна» офіційний спонсор

З 19 по 23 травня 2010 року «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ») відбудеться науково-практична конференція «Екологія. Людина. Суспільство».

Мета конференції: середовища, заохотити її до науково-дослідницької діяльності по вирішенню цих проблем науковими, технічними, соціальними, юридичними та економічними шляхами.

Молодіжний журнал «Стіна» небайдужий до вирішення актуальних проблем сучасності, пов’язаних з екологією та технологіями, що сприяють розвитку людства

Акція «Зелена Україна»

Всеукраїнська громадська організація «Сила Країни» з метою покращення екологічної ситуації в Україні, та в місті Києві зокрема, планує провести Всеукраїнську акцію «Зелена Україна».

У рамках зазначеної акції активістами нашої Організації буде здійснена висадка дерев у парках, скверах, площах та вулицях українських міст.

У м. Києві проведення такої акції заплановано наприкінці квітня на початку травня ц.р.

ВГО «Сила Країни» звернулася до КО «Київзеленбуд» та Київського міського голови Л. Черновецького з проханням посприяти у проведення вищезазначеної акції.

Більше інформації ви можете дізнатися на сайті ВГО «Сила Країни»: http://syla.org.ua/novyny/6_provedennya_akcii_zelena_ukrajina.html

Калуш обьявили опасной экозоной

«Ситуация там катастрофическая. Катастрофическая!» — сказал он в ходе заседания совета по вопросам социально-экономического развития региона во вторник.

«И вся проблема заключается в том, что прошло два месяца со времени, когда там побывал бывший президент Виктор Ющенко и после принятия Верховной радой соответствующего постановления. Кроме говорильни и перекладывания бумаг со стопки на стопку никаких мероприятий там не делается. Никаких!» — подчеркнул глава обладминистрации.

По словам Вышиванюка, катастрофа состоит в том, что Домбровский карьер, в котором накопилось 35 миллионов кубометров рассолов с концентрацией 360-450 граммов соли на литр, несет экологическую угрозу не только территории области, «а может вылиться в угрозу мирового масштаба».

«Если это все попадет в реку, то окажется в устье Черного моря. И вся эта зона станет мертвой», — отметил глава обладминистрации.

Он рассказал, что еще неделю назад вблизи Домбровского карьера, который расширяется в направлении двух рек — Сивки и Лимницы — проходила дорога, а уже вчера на ее месте образовался оползень. «К реке осталось метров пятьдесят», — предупредил глава области.

Ссылаясь на прогнозы ученых, Михаил Вышиванюк сообщил, что защитные дамбы Домбровского карьера могут выдержать максимум 6 месяцев.

«Не имея денег, не имея соответствующей технической документации, я дал команду вчера строительной организации приступать немедленно к работе, ибо пока согласуем, утрясем, уже делать будет нечего — все будет в реке», — подчеркнул он.

Глава области также сообщил, что намерен пригласить премьер-министра Николая Азарова посетить лично Калуш, чтобы немедленно приступить к мероприятиям по ликвидации чрезвычайной экологической ситуации.